Друк

Олег Соколовський: "У Тернополі реалізовують концепцію озеленення"

20.11.2013
Як ми уже повідомляли, Тернопіль став першим обласним центром України, в якому розробили і затвердили Концепцію комплексного озеленення. Робота над створенням цього важливого екологічного документа тривала впродовж майже трьох місяців. На черговому сесійному засіданні народні обранці одноголосно підтримали курс на становлення Тернополя як міста європейського зразка, в основу якого закладено екологічний вектор.

За словами завідувача відділу екології та благоустрою міського управління житлово-комунального господарства Олега Соколовського, під керівництвом якого власне і було розроблено Концепцію, екологічний вектор суспільного розвитку є визначальним для досягнення оптимальних умов функціонування європейського міста з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури тощо.

Сьогодні Олег Іванович наш співрозмовник.

- Пане Олеже, наше місто беззаперечно можна вважати піонером у справі створення екологічної законодавчої бази на місцевому рівні.

- Це насправді так. Найперше, нам вдалося затвердити локальну екологічну мережу, яка є частиною генерального плану і впливає на майбутній розвиток екології нашого міста. Також Тернопіль - одне з небагатьох міст, які мають екологічний паспорт. Маємо, як і чимало інших міст, Програму охорони навколишнього природного середовища. Тепер у нас з'явилася ще й Концепція комплексного озеленення, якою не може похвалитися жодне місто. Та, що найголовніше, це не "мертвий" документ, а план реальних дій, який поступово втілюватимемо у життя.

- Будь ласка, детальніше, про що конкретно йдеться?

- Концепція передбачає основні засади діяльності міської ради у галузі управління сферою зеленого господарства, впорядкування парків, скверів, формування зелених насаджень та флористичне оформлення територій, тобто пріоритетні напрямки системи озеленення міста, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності його мешканців при максимальній економії бюджетних коштів.

У Концепції, скажімо, йдеться про те, як правильно озеленювати сквери, парки, територію медичних закладів, шкіл, дитсадків тощо. Для прикладу, озеленення парку Національного відродження кардинально відрізняється від озеленення парку імені Т.Шевченка. Тут ми, так би мовити, взяли курс на перетворення "тополиної пісні" у "катальповий рай".

- Звучить поетично...

- Під таким гаслом ми проводимо озеленення також і в гідропарку "Топільче". Замість тополь, які досягли вікової межі і вичерпали свій екологічний ресурс, висаджуємо катальпи. Це найнижча точка нашого міста, де проходять основні водні артерії, а отже вологість тут найвища, тому в умовах високих температур відчувається певний дискомфорт. Вирішити цю проблему можна лише висадивши дерева з великою листковою масою. Катальпа якраз те дерево, яке любить вологість, має багато листя і, до того ж, дуже гарно цвіте. Те, що ми на правильному шляху, засвідчило висадження у парку імені Т.Шевченка 100 катальп. Не прийнялися лише шість саджанців, хоча, за науковими нормами, допускається втрата на рівні 30 відсотків. Коли дерева виростуть, вони повноцінно виконуватимуть функцію створення тіньового середовища, сприятливого для людей.

- Те, що у Тернополі постійно турбуються про стан озеленення, видно, як кажуть, неозброєним оком. Однак ви не раз наголошували на тому, що маємо серйозну проблему, пов'язану із зеленими насадженнями.


- Йдеться про те, що деякі мікрорайони міста буквально перевантажені зеленими насадженнями, які у результаті мають негативний вплив на довколишнє середовище. Наприклад, свого часу на вулиці Карпенка,9 мешканці висадили велику кількість дерев. З роками вони так розрослися, що будинок практично не бачить сонця. Це призвело до виникнення грибків у помешканнях, а також до зникнення трав'яного покрову на прибудинковій території, що є не меншою проблемою. Аналогічна ситуація біля багатьох будинків і на масиві "Східний". Скажімо, чому у Європі та інших країнах перевагу віддають газонам, а не деревам?

- То чому ж?

- Та тому, що газон екологічно набагато потужніший. Треба мати на увазі, що найвища концентрація шкідливих речовин знаходиться у наземному шарі, отож газони і кущі беруть на себе основну поглинаючу функцію. До висадження будь-яких зелених насаджень потрібен науковий та виважений підхід і ми його визначили. Скажімо, дерева треба висаджувати на відстані не менше 5-ти метрів одне від одного, адже в іншому випадку натомість, аби поглинати шум, вони його навпаки посилюватимуть.

- На території міста дуже мало дерев хвойних порід, хоча відомо, що вони виконують надзвичайно важливу функцію.

- Тому ми й поставили за мету збільшити кількість хвойних дерев, які виділяють велику кількість так званих фітонцидів і знезаражують територію. У сквері Митрополита Шептицького нам вдалося створити справжній фітонцидний куточок, який вабить тернополян і гостей міста. Якщо тут посидіти на лавочці хвилин сорок, одяг стає повністю стерильним. Враховуючи цей фактор, ми запропонували кожній школі та дитячим садкам створити навколо своїх закладів такий фітонцидний пояс, щоб діти перебували впродовж дня у знезараженому середовищі.

- А які дерева рекомендуєте висаджувати у промислових зонах?

- Однозначно, тополю, адже вона є найекологічнішим деревом, яке за вегетаційний період вбирає 70 відсотків бруду та шкідливих викидів.

- Цьогоріч на вулицях Тернополя з'явилося екологічне ноу-хау - мобільне озеленення. Судячи з усього, тернополянам сподобалось. Дехто навіть вирішив собі "позичити".


- На території нашого міста є території, на яких практично неможливо висадити дерева, тому вирішили вдатися до мобільного озеленення, яке є прекрасним доповненням вертикального озеленення. Застосували його на вулиці Валовій та на шляхопроводі від вулиці Руської до проспекту Степана Бандери. Також мобільне озеленення з'явилося біля окремих адміністративних будівель. Це дало можливість зменшити негативний вплив урбанізованого середовища, покращити та урізноманітнити естетичне обличчя нашого міста.

- Знаю, ви плануєте відновити ще один вид озеленення, який свого часу був досить популярний і слугував окрасою багатьох будинків.

- Саме так. У нашому місті є будинки, які своїм виглядом створюють візуальне забруднення. Для прикладу, такі можна побачити на масиві "Сонячний" і розташовані вони у вигляді букв СССР. Ми пропонуємо закрити їх повзучими рослинами, які сьогодні ще частково залишилися у будинках на вулиці Острозького, 1, біля центрального універмагу. На старих світлинах ми бачимо, що таким чином було озеленено чимало будинків. Плануємо повернутися до цієї практики.

- Пане Олеже, а що робитимете з каштанами, які буквально гинуть у нас на очах?

- Захворюванню, яке вражає ці дерева, зарадити практично неможливо. Так звана мінуючи міль, яка з'явилася внаслідок різкої зміни кліматичних умов, продовжує знищувати каштани. Тому вихід один: поступово замінити їх іншими - рожевими, які виглядають не менш привабливо. Ми прагнемо змінити зовнішній вигляд міста, зберігши його колишню оригінальність. В перспективі хочемо висадити на території міста дерева, які з часом стануть візитівкою Тернополя. Це гінкго, яке росте 2 тисячі років. П'ять років тому ми посадили одне деревце у сквері Митрополита Шептицького. Слід зауважити, що задоволення це не з дешевих і росте гінкго дуже повільно. Нам саджанець подарував відомий еколог Чайківський. Як же було прикро, коли одного дня з'ясувалося, що хтось зламав його наполовину. Здавалося, дерево приречене, та через рік воно повністю відновилося.

Головне наше завдання - зберегти розумний баланс зелених насаджень. Треба висаджувати те, що дає найкращий ефект і приносить найбільшу користь.

- Серйозною проблемою для міста є знищення зелених зон через влаштування автостоянок. Як з цим боротися?

- Проблема насправді серйозна, але її можна вирішити - шляхом облаштування так званих екопарковок, як це роблять у цивілізованих країнах. Ми чомусь завжди обираємо легший шлях, але не усвідомлюємо, якими можуть бути наслідки. Настав час нарешті змінити ставлення до всього, що нас оточує. У цьому нам допоможе Концепція, яку будемо постійно вдосконалювати і доповнювати.
 
Любов Гадомська, газета «Тернопіль вечірній».