Друк

Сумніви в надійності окремих банків призводять до погіршення репутації всієї банківської системи

16.01.2013
Банківський сектор традиційно відіграє найважливішу роль в економіці будь-якої країни, а прозорість фінансово-кредитних установ вкрай важлива і для їхніх клієнтів, і для партнерів. Далекоглядні клієнти цей фактор завжди враховують при виборі банку, оскільки наявність повної і достовірної інформації про фінансову установу дозволяє усвідомлено приймати рішення про доцільність співпраці з нею. Така інформація користується попитом будь-коли. Про роль прозорості та відкритості в діяльності банківського сектору України "Банкірові" розповів директор IBI-Rating Григорій ПЕРЕРВА.

Що, на Вашу думку, розуміють під поняттям «прозорість і відкритість фінансово-кредитної установи»?

Почну з того, що фінансово-кредитні установи - це структури, які за визначенням повинні бути для їх клієнтів максимально зрозумілими, оскільки працюють з коштами населення і мають великий вплив на економічне та соціальне життя держави. Тому максимально великий обсяг інформації, який стосується фінансового становища, структури власності, стратегії розвитку, ряду інших аспектів життєдіяльності фінансових установ повинен бути доступний користувачам. Підкреслю: мова не йдеться про розголошення конфіденційної інформації. Але, коли вкладник передає свої гроші юридичній особі, він має право отримати максимально повну інформацію про цю юридичну особу та про людей, які нею володіють і управляють (власники і топ-менеджери). І ця інформація повинна міститися не тільки в дослідженнях, проведених за індивідуальним замовленням окремої особи, але і бути представлена на сайті самого банку (у вигляді звітів, оглядів та стратегій) і в матеріалах третіх осіб, достатньо компетентних, щоб оцінювати діяльність фінансово-кредитної установи . Це тим більше важливо, оскільки лише незначна частина фізичних осіб може дозволити собі залучити фінансового консультанта. Більшість орієнтуються на матеріали, що знаходяться у відкритому доступі.

Щоб навести порядок у банківській системі, НБУ зобов'язав усі банки розкривати інформацію про своїх власників. Чи достатньо цього для повної відповідності вимогам відкритості та прозорості банків?


Недостатньо. Вище я вже говорив, що розкрити слід значно більшу частину інформації. Однак як один із кроків у напрямку до відкритості ця дія має схвалюватись.

Категорія прозорості та відкритості міцно пов'язана з такими якісними категоріями діяльності банків, як довіра і репутація. Як Ви вважаєте, від чого залежить міцний імунітет кожного банку і банківської системи в цілому?

Знаєте, "довіра", "репутація", "реноме", "позитивна кредитна історія", "надійність" - це якщо і не синоніми, то досить точні визначення, індикатори, на які орієнтуються вкладники. Чим вищі, кращі ці показники стосовно кожного окремого банку, тим вища довіра до банківської системи. В Україні, яка живе ще за радянським принципом, "якщо з'явилася негативна чутка, означає, що це правда", втрата довіри автоматично призводить до негативних фінансових наслідків. При цьому має місце як прямий, так і зворотний взаємозв'язок: сумніви в надійності окремих банків ведуть до погіршення репутації всієї банківської системи, через загальне погіршення репутації вкладники втрачають довіру до банків, які зовсім недавно здавалися надійними. І банкіри змушені шукати резерви, терпіти збитки, підвищувати ставки за вкладами, здійснювати ряд інших дій, що ведуть до фінансових втрат. І згодом докладати зусиль до того, щоб відновити репутацію, довіру, яка похитнулася, а з ними і прибутковість банку.

Григорій Леонідович, прокоментуйте, будь ласка, важливі моменти рейтингу рівня відкритості українських банків, складеного РА «IBI-Rating».


При побудові даного рейтингу основний наголос було зроблено на готовність та бажання самих банків бути зрозумілими і доступними для клієнтів. Хочу відразу зауважити: коли ми здійснюємо рейтингову оцінку банківської кредитоспроможності, банки завжди готові і прагнуть дати нам максимум інформації, щоб оцінка була найбільш точною. У той же час на сайті (а саме матеріали, які там містяться, були основою для нашої оцінки) ступінь розкриття далеко не завжди достатня. Як я вже згадував вище, ми оцінювали відкритість, виходячи з того, наскільки доступні дані про фінансові результати роботи банків, про стратегію їхнього розвитку, про зовнішні оцінки (аудиторських компаній та рейтингових агентств), про засновників і топ-менеджерів. Також ми звертали увагу на регулярність оновлення даної інформації. При цьому періодичність появи нових даних - не менш важливий аспект, ніж первинне розміщення інформації. На жаль, далеко не всі банки можуть похвалитися хоча б щоквартальним оновленням згаданих показників.

Могли б Ви сформувати трійку лідерів серед усіх банків України за відкритістю та прозорістю?

Трійка лідерів повинна бути наведена нижче, у зведених таблицях. Відзначу важливий момент. Те, що її формують банки першої групи - зрозуміло: вони максимально "заточені" під клієнта. За підсумками дослідження можна зробити декілька висновків.

Банки I-II груп набагато більше уваги приділяють відкритості та донесенню інформації користувачам, ніж банки III-IV груп.

Між фінансовими установами, які формують групу лідерів в III-IV групах, та іншими банками, там знаходяться, існують досить серйозні розриви. Особливо сильно це видно в IV групі. На мою думку, багато в чому це пов'язано зі стратегією роботи ряду банків, що обслуговують групи і, відповідно, не охочих витрачати зайві ресурси на подібні цілі.

Загальна ступінь відкритості таки зростає.

Поки я керуюся в більшій мірі суб'єктивними судженнями, однак, оскільки ми плануємо робити подібне дослідження регулярним, раз на півроку можна буде порівнювати отримані результати.

Які «бонуси», на Ваш погляд, є основним стимулом до підвищення прозорості українських банків?

У першу чергу - підвищення довіри з боку вкладників. У мене самого, як у клієнта банку, викликала б сумнів фінансова установа, інформація про яку на власному ж сайті зводилася б лише до назви та умовами розміщення вкладів. Більш того, я б скоріше довірив свої заощадження банку з меншими відсотками по депозиту, але з більшою інформацією про результати роботи, високим кредитним (або депозитним) рейтингом, прозорою структурою власників і досвідченими менеджерами.

Як Ви вважаєте, чи впливає прийняття нормативних документів регуляторами банківського сектора на прозорість банків?

Так, впливає. На мій погляд, на сьогоднішній день держава проводить правильну політику, спрямовану на підвищення відкритості фінансових установ, інформуванні вкладників не тільки про умови залучення коштів, але й про низку інших аспектах життєдіяльності банку. Це світова тенденція, і її впровадження в Україні - питання часу.

Бесіду вела Людмила ВЕРБИЦЬКА

З результатами дослідження можна ознайомитися за цим посиланням "Рейтинг відкритості банків".

За додатковою інформацією звертайтесь:
Прес-служба IBI-Rating
(044) 362-90-84
press(at)ibi.com.ua